«Музика для 12 акордеонів» — проєкт, що базується на нових творах медіа-артиста та композитора Георгія Потопальського та композиторки Алли Загайкевич. Концерт, інсталяція та публічна програма присвячені дослідженню якостей звуку, практикам слухання та відчуттям часу.   

Проєкт розбудовано навколо ідеї Георгія Потопальського створити акустичний твір за принципами електронного. Композиція складається з алгоритмічно генерованих блоків. Її виконання відбувається у спосіб, більш характерний для багатоканальної електронної музики, ніж для академічного концерту. Проте на відміну від імітації акустичних інструментів цифровими засобами, тут звук, що видобувається механічно — міхами, клапанами та язичками акордеонів — намагається видати себе за синтезований.

«ХІІБ» — перший акустичний твір Георгія та перший із відомих нам акустичних творів, що має таку концепцію. Ми представляємо його і як концертне виконання, і як 12-канальну інсталяцію, не протиставляючи, а приймаючи різні способи буття одного звуку та досліджуючи, як змінюється його сприйняття залежно від умов слухання: визначеного чи необмеженого часу, вашого положення в просторі, присутності інших людей чи супутніх подій.

«Corpus Caeleste» Алли Загайкевич у концертній програмі продовжує цей творчий принцип. Композиторка присвячує свій твір засновнику напрямку алгоритмічної музики в Україні — Леоніду Грабовському (1935 р.н.) та його послідовнику — Данилу Перцову (1973–2021 рр.) Назва твору апелює як до середньовічних поліфонічних жанрів, так і до простору космічних світил. Перцов вплітав у свої твори спектр випромінювання зірки Меїсса з сузір'я Оріона, аж допоки пандемія не зупинила земний рух композитора. 

Акордеони утворюють коло і в просторі навколо слухачів, і за задумом. Цей інструмент тембрально споріднений з органом, чия багатоголосна природа вплинула на появу синтезатора. Барокову поліфонію та алгоритмічну композицію розділяють кілька століть, та попри цю дистанцію вони виявляються напрочуд близькими.

В роботах проєкту «Музика для 12 акордеонів» час тече нелінійно, звуки оманливі, підкрадаються з усіх боків. Ідея, що народилась понад сім років тому, втілюється посеред періоду хаосу, виявляючи те, як ми сьогодні сприймаємо почуте, як ми слухаємо (прислухаємося), як втрачаємо, виборюємо та упорядковуємо час.